ДОГОВІР ЗБЕРІГАННЯ

Місто ......., ....... року, ...... місяця, ...... числа

Даний договір укладається відповідно до усної пропозиції Зберігача із зазначенням всіх істотних умов даного договору і попереднім досягненням повної згоди між Поклажодавцем та Зберігачем щодо всіх істотних умов даного договору, підтвердженням чого є укладення даного договору.

Поклажодавець: ..................., що має статус платника податку ................, в особі .............., який діє на підставі ............., з однієї Сторони і

Зберігач: ...................., що має статус платника податку..............., в особі .................., який діє на підставі ..........., з іншої Сторони, разом - Сторони уклали даний Договір, про наступне:

ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ

  1. Згідно з цим договором Зберігач зобов?язується на умовах, встановлених даним Договором, зберігати майно передане йому Поклажодавцем, і повернути майно у цілості на першу вимогу Поклажодавця.
  2. Перелік майна вказується в Акті передачі майна на зберігання, який є невід'ємною частиною даного Договору (Додаток №1).
  3. Зберігач не має права користуватися майном, передавати його у заставу чи користування третім особам.

ПРАВА І ОБОВ'ЯЗКИ ПОКЛАЖОДАВЦЯ

  1. Передавати на збереження майно у стані, що відповідає вимогам безпечного зберігання.
  2. Вчасно вносити плату за зберігання майна.
  3. У будь-який час отримати у Зберігача все майно чи частину майна.
  4. Прийняти майно, що знаходилось на зберіганні, після закінчення строку дії даного Договору і повністю розрахуватися зі Зберігачем за збереження майна відповідно до Акту виконаних робіт, який є невід?ємною частиною даного Договору.

ПРАВА І ОБОВ'ЯЗКИ ОХОРОНЦЯ

  1. Прийняти на зберігання відповідно до Акту передачі майна на зберігання, який є невід'ємною частиною даного Договору.
  2. Зберігач забезпечує наступні умови зберігання майна: ................
  3. Для забезпечення схоронності переданого на зберігання майна Зберігач забезпечує всі заходи, передбачені законом, нормативними актами, даним Договором для відповідного зберігання, а також вживає всі заходи, що відповідають суті зобов'язання по зберіганню, у тому числі властивостям переданого на збереження майна.
  4. Зберігач у будь-який час за вимогою Поклажодавця надає необхідну кількість майна, зданого на зберігання відповідно до Акту передачі майна на зберігання, який є невід?ємною частиною даного Договору, по Акту повернення майна, який є невід?ємною частиною даного договору.
  5. Повернути передане на зберігання майно у кількості і в тім стані, в якому воно було прийняте на зберігання.
  6. Зберігач власними силами та за власний рахунок забезпечує виконання вантажно-розвантажувальних робіт.
  7. Збергіач не має права без письмової згоди Поклажодавця користуватися майном, переданим на зберігання, а також передавати її у користування іншій особі.

ПЛАТА ЗА ЗБЕРІГАННЯ ТА СТРОКИ ЇЇ ВНЕСЕННЯ

  1. Поклажодавець розраховується зі Зберігачем за збереження майна із розрахунку ......... грн., в тому числі ПДВ, в місяць за 1 кв.м. відповідно до Акту виконаних робіт, що є невід'ємною частиною даного Договору (Додаток № 2).
  2. Зазначена сума перераховується щомісця на п/р Зберігача протягом ........ банківських днів після підписання Акту виконаних робіт.
  3. За згодою Сторін розрахунки можуть погашатися Поклажлдавцем іншими формами розрахунку, які не суперечать чинному законодавству України.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН

  1. За невиконання або неналежне виконання зобов'язань по даному Договору Зберігач відшкодовує завдані збитки та спричинену шкоду відповідно до чинного законодавства та умов даного Договору.
  2. У випадку виявлення Поклажодавцем псування майна (включаючи погіршення якості майна) Поклажодавець повинен негайно повідомити Зберігача про це. За результатами спільного обстеження майна сторони складають акт, у якому вказують:
  • кількість зіпсованого майна;
  • вартість зіпсованого майна.
  1. Зберігач протягом десяти днів з моменту складання акта зобов'язаний відшкодувати Поклажодавцю збитки відповідно до розрахунків, зазначених у акті.
  2. Сплата вартості зіпсованого майна не звільняє Зберігача від відшкодування інших збитків Поклажодавця.
  3. У разі пошкодження майна Зберігач відшкодовує Поклажодавцю суму на яку знизилася вартість майна.
  4. За втрату і нестачу майна Зберігач відповідає в розмірі балансової вартості майна, якого не вистачає або воно втрачене.
  5. За несвоєчасне надання майна Зберігач зобов'язаний виплатити Полажодавцю штраф у розмірі ......... % від її балансової вартості за кожен день прострочки.
  6. Зберігач не має права використовувати у формі забезпечення зобов'язань за даним Договором утримання майна, яке передане на збереження, у випадку невиконання чи неналежного виконання Поклажодавцем своїх зобов'язань за даним договором і іншими угодами.
  7. Зберігач не має права погашати заборгованість Поклажодавця перед Зберігачем шляхом продажу майна Поклажодавця, яке передано Зберігачу на зберігання за даним Договором.
  8. У випадку спричинення шкоди третім особам неналежним зберіганням майна, Зберігач самостійно вирішує претензії третіх осіб та відшкодовує завдану їм шкоду (збитки).

РОЗВ'ЯЗАННЯ СПОРІВ

  1. Сторони зобов'язуються докладати усіх можливих зусиль до того, щоб вирішувати всі розбіжності та суперечності, які виникають або пов'язані з цим договором, шляхом взаємних переговорів.
  2. Усі суперечки між Сторонами, з яких не було досягнуто згоди, розв'язуються у відповідності до законодавства України в господарському суді.

СТРОК ДІЇ ДАНОГО ДОГОВОРУ

  1. Даний Договір набирає чинності з моменту підписання Акту передачі майна на зберігання, який є невід?ємною частиною даного Договору, і діє до .....................
  2. Поклажодавець має право в будь-який час забрати все передане на зберігання майно, а цей договір розірвати достроково, повідомивши про це Зберігача за ......... днів у письмовій формі.
  3. Зберігач не має права розірвати цей Договір в односторонньому порядку до закінчення терміну його дії.
  4. Закінчення строку дії даного договору не звільняє Сторони від повного виконання зобов'язань за даним договором.
  5. За взаємною згодою Сторін цей договір може бути продовжений на наступний період шляхом підписання Сторонами доповнення до даного договору.

ІНШІ УМОВИ

  1. Всі зміни та/або доповнення до цього Договору оформлюються письмово і підписуються уповноваженими представниками Сторін. Зміни та/або доповнення набувають чинності з моменту підписання та стають складовими і невід'ємними частинами цього договору.
  2. Всі документи, які стосуються виконання умов цього Договору (додаткові угоди, доповнення, замовлення, акти, накладні, листи, повідомлення тощо), є його складовими та невід'ємними частинами.
  3. Жодна із Сторін не має права передавати свої права та зобов'язання за цим Договором іншим фізичним або юридичним особам без письмової згоди на те іншої Сторони.
  4. Після підписання даного договору всі попередні договори, листування, попередні угоди та протоколи про наміри з питань, що так чи інакше стосуються даного договору, втрачають юридичну силу.
  5. Даний Договір складається з ........... сторінок, укладено в 2-х оригінальних примірниках - по одному для кожної із Сторін. Обидва примірники мають однакову юридичну силу.

ЮРИДИЧНІ АДРЕСИ ТА БАНКІВСЬКІ РЕКВІЗИТИ СТОРІН

коментарі:

Договір зберігання належить до групи договорів, спрямованих на надання фактичних послуг. За договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. У договорі зберігання може бути передбачений обов'язок зберігача зберігати річ, яка буде йому передана в майбутньому. Якщо зберігання речей здійснює суб'єкт підприємницької діяльності на складах (у камерах, інших приміщеннях) загального користування, такий договір є публічним.

Договір зберігання, що передбачає обов'язок зберігача взяти річ на зберігання, має бути укладений у письмовій формі незалежно від складу учасників цього договору і вартості речі, що передається на зберігання.

Письмова форма договору вважається додержаною, якщо взяття речі на зберігання посвідчено видачею поклажодавцеві зберігальної розписки, квитанції або іншого документа, підписаного зберігачем. Замінником письмової форми може бути видача зберігачем номерного жетона, іншого знака, що посвідчує прийняття речі на зберігання (знаки легітимації). Це можна зробити для речей, які здаються на короткострокове зберігання в гардероби установ театрів, їдалень тощо.

Договір зберігання може укладатися на певний строк і без зазначення строку. Строк у договорі зберігання встановлюється в інтересах поклажодавця. Відповідно поклажодавець може вимагати від зберігача повернення майна достроково незалежно від строку зберігання. Проте в договорі без зазначення строку зберігач управі у будь-який час відмовитись від договору, але зобов'язаний надати поклажодавцеві достатній строк для одержання ним свого майна.

Особа, що здійснює на засадах підприємницької діяльності зберігання речей на складах (у камерах, приміщеннях) загального користування, не має права відмовитися від укладення договору зберігання за наявності у неї такої можливості, тому що договори, які підлягають укладенню в таких випадках, як було зазначено вище, визнаються публічними.

Зберігач зобов'язаний вжити всіх заходів, передбачених договором, законом, іншими нормативно-правовими актами для забезпечення схоронності речі, переданої йому на зберігання. Якщо зберігання здійснюється безоплатно, зберігач зобов'язаний піклуватися про взяту на зберігання річ, як про власну. Він не має права без згоди поклажодавця користуватися переданою йому на зберігання річчю, а також надавати третім особам можливість користуватися нею. У разі небезпеки, нестачі чи пошкодження речі, зберігач зобов'язаний змінити спосіб, місце та інші умови зберігання речі, не очікуючи на вказівки поклажодавця.

Плату за зберігання, строки її внесення визначають сторони в договорі. Якщо інше не визначено договором, то й витрати зберігача зі зберігання речі також включають до винагороди за зберігання. При безоплатному зберіганні поклажодавець зобов'язаний відшкодувати зберігачеві здійснені ним витрати зі зберігання речі, якщо законом або договором не передбачено інше.

Зберігач зобов'язаний повернути поклажедавцеві або особі, зазначеній ним як одержувач, річ, що була передана на зберігання, а якщо договором було передбачено зберігання знеособлених речей (змішані родові), - тотожну або обумовлену кількість речей того самого роду та якості. Тотожність речі, прийнятої на зберігання, і речі, повернутої поклажодавцеві, може підтверджуватися свідченнями свідків. Зберігач також зобов'язаний передати і плоди та доходи, одержані ним за час зберігання речі.

Зберігач відповідає за втрату, нестачу, пошкодження майна, переданого на зберігання. Збитки, завдані поклажодавцеві втратою, нестачею чи пошкодженням речей, відшкодовуються на загальних підставах. За втрату, нестачу чи пошкодження прийнятих на зберігання речей після того, як настав обов'язок поклажодавця взяти ці речі назад, зберігач несе відповідальність лише за наявності з його боку умислу чи грубої необережності.

Зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, прийняту на зберігання, навіть якщо передбачений договором строк її зберігання ще не закінчився. Однак у цьому разі поклажодавець зобов'язаний відшкодувати зберігачеві збитки, спричинені достроковим припиненням зобов'язання, якщо інше не передбачено умовами договору.

Слід підкреслити, що розглянуті правила застосовують до всіх видів зберігання, встановлених Цивільним кодексом України, якщо правилами про окремі види зберігання не встановлено інше.

Спеціальні види договорів зберігання

Цивільне право, крім загальних положень про зберігання, виокремлює також і спеціальні види зберігання, що відмежовуються за цілою низкою ознак, основними з яких є суб'єкти та об'єкти зберігання. До таких видів спеціальних договорів зберігання цивільне законодавство відносить: зберігання речі у ломбарді; зберігання цінностей у банку; зберігання речей у камерах схову організацій, підприємств транспорту; зберігання речей у гардеробі організації; зберігання речей пасажира під час його перевезення; зберігання речей у готелі; зберігання речей, що є предметом спору (секвестр); зберігання транспортних засобів; договір охорони.

Слід зауважити, що це лише основні види спеціальних видів зберігання. В інших законодавчих актах можуть бути передбачені й інші спеціальні види зберігання.

Зберігання речі у ломбарді

Зберігання, яке провадиться ломбардами, не є основним видом їх діяльності і здійснюється факультативне до закладних операцій. Зберігання речі в ломбарді має характер двостороннього та сплатного зобов'язання. Характеризуючи оплатність даного зобов'язання, слід зауважити, що ціна послуг щодо зберігання може і не встановлюватись окремо, а включатись до загальної суми ломбардних операцій.

Суб'єктами зберігання речі в ломбарді, з однієї сторони, є ломбард (зберігач) як юридична особа, а з іншої, — фізична особа (поклажодавець). У законі чітко не визначається, однак аналіз відповідних правових норм дає підстави зробити висновок, що об'єктом цього зберігання може бути лише індивідуально визначена рухома річ.

Форма договору зберігання в ломбарді є письмовою і оформляється видачею поклажодавцю іменної квитанції (ч. 1 ст. 967 ЦК України).

Певною специфікою наділені права й обов'язки сторін за договором. Так, зберігач (ломбард) зобов'язаний страхувати на користь поклажодавця за свій рахунок речі, прийняті на зберігання у повній сумі їх оцінки (ч. З ст. 967 ЦК України), що визначається за домовленістю сторін. У разі, коли поклажодавець не виконає свого обов'язку забрати річ, ломбард зобов'язаний впродовж трьох місяців від дня закінчення строку договору зберігати її. Після цього ломбард має право продати цю річ у порядку, визначеному законом. Із суми виторгу, одержаної ломбардом від продажу речі, вираховується плата за зберігання та інші платежі, що належить зробити зберігачу. Залишок суми виторгу повертається поклажодавцю.

Зберігання цінностей у банку

Зберігання, що проводиться банками, має ряд особливостей, порівняно з іншими видами спеціального зберігання. Так, зберігачем за даним договором є виключно банк, правовий статус якого визначається спеціальним законодавством. Крім цього, об'єктом даного виду зберігання є не будь-яка річ, а лише документи, цінні папери, дорогоцінні метали, каміння, інші коштовності та цінності (ч. 1 ст. 969 ЦК України).

Певні вимоги ставить законодавець і до форми укладення даного договору, що укладається у письмовій формі, і його укладення засвідчується видачею банком поклажодавцеві іменного документа, пред'явлення якого є підставою для повернення цінностей поклажедавцеві (ч. З ст. 969 ЦК України).

Законодавець дозволяє сторонам за загальною згодою уповноважити зберігача (банк) на вчинення правочинів, однак лише з одним із передбачених об'єктів — цінними паперами, прийнятими на зберігання (ч. 2 ст. 969 ЦК України).

Іншою особливістю цього договору є виділення окремих його видів, до яких належать зберігання з наданням індивідуального банківського сейфу, що охороняється банком, та зберігання з наданням індивідуального банківського сейфу, що не охороняється банком (статті 970-971 ЦК України).

Так, у першому випадку банк передає поклажодавцеві індивідуальний банківський сейф (його частину або спеціальне приміщення) для зберігання у ньому цінностей та роботи з ними. При цьому на підтвердження виконання банком договору він зобов'язаний видати поклажодавцеві ключ від сейфа, що ідентифікує поклажодавця, інший знак або документ, що посвідчує право його пред'явника на доступ до сейфа та одержання з нього цінностей (ч. 2 ст. 970 ЦК України). Однак даний договір не передбачає самостійного користування поклажодавцем виділеним сейфом. Лише банк приймає від поклажодавця цінності, контролює їх поміщення у сейф та одержання їх із сейфа. Тобто банк несе повну відповідальність за передані йому на зберігання цінності.

У другому випадку банк зобов'язаний лише надати індивідуальний банківський сейф і не несе відповідальності за його вміст, оскільки не охороняє його (ст. 971 ЦК України). Даний різновид договору є змішаним, оскільки містить у собі не лише зобов'язання із зберігання, а й зобов'язання з майнового найму (оренди), що і зумовлює потребу застосовувати до цих відносин положення про майновий найм (оренду).

Зберігання речей у камерах схову організацій, підприємств транспорту

Даний договір має публічний характер, оскільки, як визначає законодавець, камери схову загального користування, що перебувають у віданні організацій, підприємств транспорту, зобов'язані приймати на зберігання речі пасажирів та інших осіб незалежно від наявності у них проїзних документів (ч. 1 ст. 972 ЦК України).

Особливим суб'єктом даного договору є зберігач, яким може виступати лише організація, підприємство транспорту. Поклажодавцем за цим різновидом зберігання може бути лише фізична особа.

Законодавець виділяє два види даного зберігання: зберігання у власне камерах схову та зберігання в автоматичних камерах схову. При цьому законодавець вказує на те, що зберігання речі в автоматичних камерах схову має змішаний характер і до нього слід застосовувати положення про майновий найм (оренду).

Укладення договору та факт прийняття речей на зберігання до камери схову підтверджується видачею поклажодавцю квитанції або номерного жетону (ч. 2 ст. 972 ЦК України).

Дані документи не видаються поклажодавцю у разі зберігання речей в автоматичних камерах схову. Виконання обов'язку зберігача видати річ за цим договором провадиться після пред'явлення зберігачу зазначених документів. Втрата цих документів не унеможливлює видачу поклажодавцю речі, він лише має надати зберігачеві докази належності йому цієї речі (ч. 5 ст. 972 ЦК України).

Важливу роль у даному договорі відіграє строк, протягом якого камера схову зобов'язана зберігати річ. Даний строк встановлюється правилами, що видаються відповідно до транспортних кодексів (статутів), або за домовленістю сторін. Якщо поклажодавець не забрав річ у зазначені строки, камера схову зобов'язана зберігати її протягом трьох місяців. Зі спливом цього строку річ може бути продана у порядку, встановленому законом (ч. 4 ст. 972 ЦК України).

Законодавець нічого не говорить про можливість зберігача відшкодувати з вирученої суми власні витрати, однак у цьому випадку слід застосовувати аналогію закону зі зберіганням у ломбарді та надати вказану можливість зберігачеві.

Ще однією специфікою даного договору є те, що у разі втрати, нестачі або пошкодження речі, зданої до камери схову, заподіяні поклажодавцю збитки відшкодовуються протягом доби з моменту пред'явлення вимоги про їх відшкодування у розмірі суми оцінки речі, здійсненої сторонами при переданні її на зберігання (ч. 3 ст. 972 ЦК України).