СПАДКОВИЙ ДОГОВІР

Місто ..................., ............................ року

Ми, особи, що підписалися нижче:

................., що народився ............... року в ........................, ідентифікаційний номер за Державним реєстром фізичних осіб – платників податків та інших обов'язкових платежів ......................, мешкає та зареєстрований в місті ........................, з однієї сторони, та

.................., що народилась ..................... року в місті .................., ідентифікаційний номер за Державним реєстром фізичних осіб – платників податків та інших обов'язкових платежів ................., проживає в місті ......................, з другої сторони, попередньо ознайомлені з правовими наслідками недодержання при вчиненні правочинів вимог закону, усвідомлюючи природу цього правочину та значення своїх дій, перебуваючи при здоровому розумі та ясній пам'яті, діючи вільно, на власний розсуд, за відсутності будь-якого примусу як фізичного, так і психічного, володіючи українською мовою, склали цей договір про таке.

1. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ

1.1. За цим договором ................. (надалі – Набувач), зобов'язується виконувати передбачені в ньому розпорядження ................... (надалі – Відчужувач), і в разі його смерті, набуває право власності на майно (надалі – Предмет договору), що є особистою власністю Відчужувача, і складається з ................... (перелік майна).

1.2. Квартира, що є предметом цього договору, однокімнатна, житловою площею .......... кв.м, загальною площею .......... кв.м.

Вказана квартира належить Відчужувачу на підставі Договору ................., та зареєстрованого Комунальним підприємством ................... року за реєстровим № ............

1.3. Я, .............. - відчужувач, стверджую та свідчу, що зазначена квартира, на момент підписання цього договору нікому не подарована, іншим способом не відчужена, під заставою, забороною (арештом) не перебуває, судового спору щодо неї, а також прав на неї у третіх осіб, як у межах, так і за межами України, немає, як внесок до статутного фонду юридичних осіб не внесена. Права малолітніх, неповнолітніх та третіх осіб щодо вищезгаданої квартири цим договором не порушуються (п.6 ст. 203, ч. 1 ст. 405 ЦК України). Обтяжень, а також будь-яких прав у третіх осіб щодо цієї квартири немає Відсутність заборони відчуження квартири підтверджується витягом № ......... від ............. року, виданим приватним нотаріусом ............... з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. Відсутність обтяження рухомого майна підтверджується витягом з державного реєстру обтяжень рухомого майна № .......... від ................, виданим приватним нотаріусом ..........

1.4. Загальна вартість цієї квартири, згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого КП ................ .................... року за № .......... становить ................... (......................) гривню .. копійок.

2. ЦІНА ДОГОВОРУ

2.1. Відчужувач та Набувач оцінюють предмет договору у .................. (......................) гривню ... копійок, що співпадає з інвентарною оцінкою квартири.

3. ОБОВ'ЯЗКИ ВІДЧУЖУВАЧА

3.1. Зберігати квартиру у стані, що відповідає санітарним та технічним нормам щодо житлових приміщень й умовам цього Договору.

3.2. Попередити Набувача про права третіх осіб на квартиру та про всі відомі йому недоліки Квартири.

4. ПРАВА ВІДЧУЖУВАЧА

4.1. Вимагати належного виконання Набувачем його обов'язків за цим договором.

5. ОБОВ'ЯЗКИ НАБУВАЧА

5.1. Надавати відчужувачу довічне матеріальне забезпечення в натурі у вигляді житла, харчування, догляду, прибирання помешкання, прання особистих речей, надання необхідної допомоги та забезпечувати Відчужувача, відповідно до лікарських рецептів, відповідними лікувальними засобами та медикаментами незалежно від їх вартості.

6. ІНШІ УМОВИ

6.1. У зв'язку з посвідченням цього Договору приватним нотаріусом .............. міського нотаріального округу ..............., накладається заборона на відчуження Квартири. З моменту укладання цього Договору Відчужувач може користуватись квартирою без права розпорядження нею. Заповіт, який Відчужував склав щодо майна, вказаного у спадковому договорі, є нікчемним.

6.2. Право власності на Предмет договору переходить до Набувача після смерті Відчужувача. Приватному нотаріусу .............. міського нотаріального округу ............... подаються: свідоцтво органу цивільного стану про смерть відчужувача, після чого нотаріус знімає заборону відчуження. Також після смерті відчужувача приватному нотаріусу повертається первинний правовстановлювальний документ на нерухоме майно, яке було предметом договору, та приєднується до примірника спадкового договору, що зберігається у справах нотаріальної контори. На повернутому примірнику правовстановлювального документу нотаріус робить відмітку про перехід права власності до набувача в зв'язку зі смертю відчужувача за спадковим договором. Лише після цього здійснюється реєстрація права власності набувача на предмет цього договору.

6.3.Витрати у зв'язку з укладенням цього договору сплачує Набувач.

6.4. У разі невиконання Набувачем розпоряджень Відчужувача, цей Договір може бути розірвано судом на вимогу Відчужувача, а також на вимогу Набувача у разі неможливості виконання ним обов'язків за цим Договором.

6.5. Цей договір складено у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких залишається на зберіганні в справах приватного нотаріуса, а другий примірник, видається набувачу.

Вимоги законодавства щодо змісту й правових наслідків правочину, що укладається сторонами ( в т.ч. ст. ст. 1302-1308 Цивільного кодексу України), їм роз'яснено нотаріусом. Сторони підтверджують, що цей Договір не носить характеру мнимої та удаваної угоди.

Відчужувач: ....................

Набувач: ......................

......... року, місто ............., цей договір посвідчено мною, ............., приватним нотаріусом .......... міського нотаріального округу.

Договір підписано сторонами у моїй присутності. Особу громадян, які підписали договір, встановлено, їх дієздатність, а також належність ............ відчужуваної квартири .........., перевірено.

У відповідності до статті 210 Цивільного кодексу України, цей договір підлягає державній реєстрації.

Зареєстровано у реєстрі за № ..........

Отримано плати за домовленістю.

Приватний нотаріус

.............. року, мною, ..............., приватним нотаріусом ............... міського нотаріального округу, на підставі статті 73 Закону України "Про нотаріат" та у зв'язку з посвідченням цього спадкового договору накладається заборона відчуження зазначеної в договорі квартири № ..............., яка належить ........... до розірвання договору або виконання всіх його умов.

Зареєстровано в реєстрі за № ........

Справлено плати згідно ст.31 Закону України "Про нотаріат".

Приватний нотаріус

коментарі:

Із набранням чинності ЦК від 16 січня 2003 р. в Україні з'явився раніше невідомий вітчизняному законодавству інститут спадкових правовідносин — спадковий договір. У той час, як у багатьох країнах світу цей інститут є широко розповсюдженим, а порядок укладення й виконання спадкових договорів детально регламентований законодавством, у нашій країні спадковий договір дотепер поступається усталеним інститутам спадкування за законом і за заповітом.

Що ж являє собою введений законодавством спадковий договір? Коли й навіщо його варто укладати?

Розпорядження відчужувача

Зазначимо, що законодавець був не дуже щедрим на спеціальні правові норми по відношенню до спадкового договору. Сім статей Цивільного кодексу України (далі — ЦК), відведені для регулювання цього інституту, поставили перед практиками досить багато запитань і окреслили цей вид договорів лише загальними рисами. Проте спробуємо розібратися в ситуації і скласти з того, що є, цілісну картину.

Отож, звертаючись до ст. 1302 ЦК, бачимо, що за спадковим договором одна сторона (набувач) зобов'язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і у випадку його смерті набуває право власності на майно відчужувача.

Із сказаного випливає, що спадковий договір покладає обов'язок на набувача виконати певні розпорядження відчужувача, а виникнення в набувача права власності на майно відчужувача залежить виключно від настання конкретної обставини — смерті відчужувача.

Розпорядження відчужувача можуть виражатися в зобов'язанні набувача вчинити певну дію майнового або немайнового характеру (наприклад, доглядати особу чи утримувати її, забезпечувати ліками, готувати їжу, організовувати відпочинок, поховати відчужувача в конкретному місці тощо). Хоча про це й не говориться в законодавстві, практики сходяться на думці, що відчужувач також може зобов'язати набувача й утриматися від вчинення певної дії (наприклад, припинити вести аморальний спосіб життя тощо) (Євстігнєєв. А. Деякі аспекти спадкового договору // Юридичний журнал. — 2005. — № 10). При цьому вчинення такої дії (утримання від вчинення дії) може вимагатися як до відкриття спадщини, так і після її відкриття. Отже, у спадковому договорі сторони мають визначити характер дій (майнові чи немайнові), конкретний їх перелік, порядок і час (до відкриття спадщини чи після її відкриття) виконання дії.

Предмет спадкового договору

Чинним законодавством не врегульовується, яке саме майно може бути предметом спадкового договору. Як слушно зауважують дослідники, немає також і жодного посилання на співвідношення вартості такого майна до вартості дій, які виконуватимуться набувачем. Тому вважається, що предметом спадкового договору може бути будь-яке майно, а адекватність його вартості й вартості дій не ставиться в залежність від мети самого договору.

На перший погляд, спадковий договір здається схожим із договором довічного утримання. Більше того, навіть у судовій практиці зустрічаються випадки, коли суд ототожнює ці два договори. Однак договір довічного утримання й спадковий договір мають суттєву відмінність: за договором довічного утримання відчужувач передає набувачеві у власність майно, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням і (або) доглядом довічно; за спадковим договором набувач отримує майно у власність виключно після смерті відчужувача.

Науковці (Див., наприклад: Аномалії в цивільному праві України: Навч.-практ. посібник // Відп. ред. Р.А. Майданик. — К.: Юстініан, 2007. — С. 364-365) зазначають, що спадковий договір має основну й додаткову мету. Основна мета спадкового договору полягає у визначенні юридичної долі належного відчужувачу майна на випадок його смерті; додаткову мету спадкового договору становить зустрічне вчинення набувачем дій майнового та/або немайнового характеру, що визначені в спадковому договорі. При цьому визначення в спадковому договорі необхідності вчинення набувачем лише тільки дій немайнового характеру не суперечить юридичній меті й оплатному характеру спадкового договору, а тому такий спадковий договір також буде чинним для його сторін.

Сторони спадкового договору

Сторонами в спадковому договорі є відчужувач і набувач. Відповідно до ст. 1303 ЦК відчужувачем у спадковому договорі може бути одна або кілька осіб — подружжя, один із подружжя або інша особа. Набувачем у спадковому договорі може бути фізична або юридична особа.

Аналізуючи норми законодавства, приходимо до висновку, що відчужувачем за спадковим договором може бути лише фізична особа, у той час як набувачем — як фізична, так і юридична особа. Цікаво, що законодавець, регулюючи інститут спадкового договору, особливу увагу приділяє саме можливості укладення спадкового договору подружжям чи одним із подружжя. А тому існує обґрунтована думка, що спадковий договір спрямований, головним чином, на можливість визначення юридичної долі майна, належного подружжю, яке не має дітей (а можливо, й інших спадкоємців) і бажає якнайкраще на власний розсуд розпорядитися своїм майном на випадок смерті. Хоча такий приклад не можна назвати закономірністю.

Що стосується укладення спадкового договору подружжям, то тут слід враховувати, що при укладанні кожної угоди стосовно спільного майна подружжя, яка потребує нотаріальної форми, має бути отримана письмова згода іншого з подружжя. Спадковий договір, укладений без згоди другого з подружжя, визнається недійсним.

Спадковий договір може бути, тим не менше, укладеним без згоди другого з подружжя, якщо з правовстановлюючого документа, свідоцтва про шлюб й інших документів вбачається, що в спадковому договорі майно є особистою приватною власністю того з подружжя, хто укладає спадковий договір. Згода іншого з подружжя також не вимагається, коли останній не проживає за місцезнаходженням майна й місце проживання його невідоме.

Нотаріальне посвідчення

Спадковий договір укладається в письмовій формі й підлягає нотаріальному посвідченню. Спадковий договір набирає чинності з моменту його укладення та створює юридичні наслідки не зі смертю відчужувача, а з моменту досягнення згоди сторін з усіх істотних умов і вчинення цього правочину в письмовій формі й нотаріального посвідчення. Саме з цього моменту виникають права й обов'язки сторін.

На майно, яке є предметом спадкового договору, нотаріус, який посвідчив цей договір, накладає заборону відчуження у встановленому порядку, про що робиться напис на всіх примірниках договору. А отже, майно, визначене в спадковому договорі, не можна продати, чи відчужувати іншим способом. Зокрема, таке майно не можна заповідати. Заповіт, який відчужувач склав щодо майна, вказаного в спадковому договорі, є нікчемним (стаття 1307 ЦК).

У випадку смерті відчужувача нотаріус знімає заборону відчуження на підставі свідоцтва органу цивільного стану про смерть. При цьому нотаріус повертає первинний правовстановлюючий документ на нерухоме майно, яке було предметом договору, приєднуваного до примірника спадкового договору, що зберігається в справах нотаріуса.

Якщо за життя відчужувача набувач помер до того, як виконав умови договору, спадковий договір припиняється. Згідно з п. 238 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 р. № 20/5 (далі — Інструкція), у випадку смерті фізичної особи-набувача або ліквідації юридичної особи-набувача за спадковим договором нотаріус за письмовою заявою відчужувача припиняє дію цього договору, про що на всіх його примірниках робиться відповідний напис.

Замість висновків

Підсумовуючи, зазначимо, що спадковий договір є цікавим і корисним інститутом спадкування. Незважаючи на недостатнє правове регулювання порядку укладення й виконання спадкового договору, він є досить привабливим способом розпорядження майном для власника (відчужувача за спадковим договором), зокрема, з огляду на можливість здійснення контролю за виконанням спадкового договору як за життя, так і після смерті відчужувача. З іншого боку, враховуючи заборону відчуження майна, яке є предметом спадкового договору, набувач теж отримує вагомі гарантії, що виконання ним усіх зобов'язань за договором у майбутньому принесе сподіваний результат — отримання у власність певного майна.

Джерело: «Правовий тиждень»
Автор: Комбікова Анна