Позовна заява
про визнання договору дійсним
та визнання права власності на житловий будинок

У с. ........... району .............. області проживала мати відповідача ...........

............ року вона померла.

Після її смерті відкрилася спадщина на належний їй житловий будинок № ..... по вул. ...... у с. ......., який вона заповідала своєму синові ...........

У встановлений законом строк відповідач звернувся до .......... нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини і після цього дав оголошення в газеті про продаж будинку.

Дізнавшись про це, я вирішила його купити.

З цією метою ................ року я звернулася до відповідача і, домовившись з ним про ціну та всі інші істотні умови договору купівлі-продажу, сплатила йому повну вартість будинку в сумі ............ гр. На підтвердження правочину ....................... видав мені розписку, у якій пообіцяв нотаріально посвідчити укладений між нами договір купівлі-продажу після отримання свідоцтва про право на спадщину.

................ року він отримав зазначено свідоцтво, однак від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу відмовився.

Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд у відповідності з ч. 2 ст. 220 Цивільного кодексу України може визнати такий договір дійсними.

Крім доданої до заяви розписки, зазначені мною обставини зможуть підтвердити ..................... та інші свідки.

На підставі викладеного й у відповідності із ст. 16, ч. 2 ст. 220, ст. 392 ЦК України, керуючись ч.1 ст. 88, п. 5 ч. 6 ст. 130, ч. 1 ст. 137 ЦПК України

прошу:

1. Визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку №.... по вул. ....... у ............. ............ району ............. області, укладений ................... року між мною і відповідачем ..................

2. Визнати за мною право власності на житловий будинок № .... по вул. .............. у с. ............. ............. району ............. області.

3. Стягнути з відповідача на мою користь судові витрати.

4. Під час попереднього судового засідання вирішити питання про витребування із ........... нотаріальної контори копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого ............ на житловий будинок №..... по вул. Молодіжній у с. ......... .............. району ........... області та виклик до суду свідків:

............

............

Додатки:

Коментарі:

Позов про визнання права власності є спеціальним або допоміжним речово-правовим засобом захисту права власності. У юридичній літературі існують різні погляди на правову природу цього позову. Так, вважається, що позов про визнання права власності є:

1) позовом, що супроводжує віндикаційний позов;
2) видом негаторного позову;
3) самостійним позовом.

Висловлені погляди свідчать про неоднозначність правової природи позову про визнання права власності. Усі вони можуть бути певною мірою прийнятними, але залежно від конкретних обставин справи. Насамперед важливо зазначити, що позов про визнання права власності на майно необхідний позивачеві тоді, коли у інших осіб виникають сумніви у належності йому цього майна, створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності у зв'язку з наявністю таких сумнівів чи втратою належних правовстановлюючих документів на жилий будинок, автомашину тощо. За таких обставин, коли суб'єктивне право власності ще безпосередньо інші особи не порушили, особа може звернутися до суду з позовом про визнання права власності, який матиме самостійне-правове значення і не вимагатиме винесення якогось зобов'язуючого рішення для інших осіб, оскільки у такому випадку навіть відсутня така сторона, як відповідач.

Водночас можливі позови про визнання права власності, в яких є конкретні відповідачі. Такими можуть бути позови одного з подружжя про визнання права роздільної чи спільної власності на те чи інше майно, позови про визнання права власності на майно, створене відповідно до договорів про сумісну діяльність, якщо це право не визнається співвласником (співвласниками), учасником (учасниками) такого договору.

Такі позови можливі як за участю громадян, так і за участю юридичних осіб. При цьому, якщо позивачем і відповідачем у спорі є державні підприємства чи установи, то позовна вимога має формулюватися про визнання права повного господарського відання або права оперативного управління.

Необхідно зазначити, що вимоги про визнання права власності у переважній більшості випадків не є самоціллю позивачів, а відтак — єдиним предметом позову. Як правило, такі вимоги супроводжують позови про витребування майна з чужого незаконного володіння, про усунення порушень права власності, не пов'язаних з порушенням володіння, про виключення майна з опису та ін. Отже, за таких умов, вимоги про визнання права власності є лише передумовою для досягнення позивачем кінцевої мети позову (повернути майно у своє володіння, усунути перешкоди у користуванні чи розпорядженні майном тощо). Звичайно, спеціальне визнання судом права власності на майно необхідне тоді, коли щодо його належності у позивача відсутні правовстановлюючі документи, коли це право оспорює відповідач.

 
Online consultation